Оперізуючий лишай лікування препарати

Оперізуючий лишай є хоч і дуже поширеною, але досить специфічною хворобою. Сам по собі він не передається, а викликається тим же вірусом, який викликає вітрянку. Можна сказати, що оперізуючий лишай і вітряна віспа – це дві стадії однієї і тієї ж хвороби. Тільки вітрянка проявляється при першому зараженні, а оперізуючий лишай, також званий оперізувальний герпес, – при подальшому рецидиві вірусу в організмі.

Як і хвороби, що викликаються іншими герпесвірусами, оперізуючий лишай характеризується довічної локалізацією вірусу в організмі. Одного разу перехворівши вітрянкою, організм виробляє до вірусу довічний імунітет, однак при ослабленні імунної системи дрімаюча в організмі інфекція знову може дати про себе знати.

Для кращого розуміння цієї ситуації необхідно ближче познайомитися з самим збудником оперізувального лишаю.

Збудник оперізувального лишаю

Вірус, через активність якого виникають симптоми оперізуючого лишаю, називається “Varicella zoster”, або “вірус вітряної віспи”. Його ж називають “герпес-зостер” або “вірус герпесу 3 типу”. Він належить до сімейства герпесвірусів і має багато спільного з вірусом простого герпесу 1 типу, який викликає всім відому застуду на губах.

Головною особливістю вірусу вітряної віспи є його приголомшлива вірулентність (заразність): зараження відбувається практично в 100% випадків контакту вірусу з організмом, який не має специфічного імунітету.

У переважній більшості випадків вірус вітряної віспи вперше потрапляє в організм людини в дитячому віці. У цей час він викликає вітряну віспу, яка досить легко переноситься, хоч і призводить до лихоманки, висипань на тілі і підвищення температури. Організм протягом 5-10 днів справляється з самою хворобою і виробляє довічний імунітет. Після цього вірусні частки в організмі практично не зустрічаються, але в клітинах нервової системи зберігаються гени вірусу. Як тільки імунна система організму буде по якихось причин ослаблена, вірус знову з’явиться і почне активну діяльність в організмі. Але в цьому випадку проявом його буде вже не вітрянка, а оперізуючий лишай.

У порівнянні з вірусами простого герпесу вірус герпес-зостер значно менш стійкий в умовах навколишнього середовища. Він швидко гине під дією ультрафіолетового випромінювання, легко руйнується навіть при несильному нагріванні. Вважається, що у вірусів простого герпесу і вірусу вітряної віспи був спільний предок, у якого всі типи успадкували приблизно схожу будову вірусної оболонки.

Зрештою, оперізуючий лишай – це завжди повторний прояв вірусу, яким організм вже встиг перехворіти в минулому. Тому говорити про зараження цією хворобою не можна, але потрібно розглядати причини її регулярних загострень.

Причини загострення інфекції

Основною причиною загострення інфекції та появи симптомів оперізувального лишаю є ослаблення імунітету, при якому зрідка вірусні частки, що сплять в організмі, мають шанс закріпитися в яких-небудь нових клітинах і почати лавиноподібно розмножуватися.

Зазвичай це відбувається при:

• нестачі вітамінів, сильно обмеженої дієти або голодуванні
• роботі у важких умовах, з регулярним недосипанням
• хронічних стресах
• пересадці органів і кісткового мозку, що вимагають штучної імуносупресії
• променевій терапії
• наявності в організмі ВІЛ-інфекції.

Крім того, частота рецидивів оперізуючого лишаю підвищується в міру старіння: у літніх людей рецидиви трапляються в кілька разів частіше, ніж у людей молодого та середнього віку, а за статистикою кожна десята людина у віці 70 років регулярно страждає загостреннями цієї хвороби.

Симптоми оперізувального лишаю

При активації вірусу в організмі потік віріонів спрямовується з нервових гангліїв до зовнішніх покровів тіла. Ще до перших зовнішніх ознак хвороби можуть проявлятися симптоми, більш характерні для грипу або простудних захворювань: підвищена температура, головні болі, нездужання, розлади травлення, озноб. На цьому ж етапі в місцях майбутніх висипань можуть з’являтися колючі болі і легкий свербіж. Ця фаза хвороби називається продромальною фазою.

Через день-два на шкірі починають з’являтися характерні плями, схожі на невеликі набряки. Через 3-4 доби на цих плямах з’являються добре помітні прозорі бульбашки. На місці висипань з’являються сильні хворобливі відчуття. Крім того, збільшуються в розмірах лімфатичні вузли по всьому тілу.

Через приблизно тиждень все везикули зменшуються в розмірах і підсихають, на їх місці утворюється тонка суха скоринка. При цьому больові відчуття можуть зберігатися. Ще через кілька днів сухі скоринки обсипаються, і на шкірі залишаються помітні неозброєним оком світлі ділянки.

Хворобливі відчуття, звані ще постгерпетичною невралгією, можуть мучити хворого протягом декількох тижнів, а то й місяців після зникнення інших симптомів лишаю.

Загальний період протікання хвороби від появи перших симптомів до повного зникнення струпів на шкірі становить зазвичай 20-30 днів. Іноді хвороба може повністю закінчитися і за 10-12 днів.

Дуже характерно для оперізуючого лишаю те, що висипання при ньому з’являються з якоїсь однієї сторони тіла.

У переважній більшості випадків всі зовнішні прояви оперізуючого лишаю знаходяться на тулубі – в межах грудей, живота і таза. У більш рідкісних випадках вони можуть бути локалізовані на руках, ногах і голові.

Форми протікання оперізуючого лишаю

Розглянута вище типова форма перебігу оперізувального лишаю спостерігається у більш ніж 90% пацієнтів. Однак в окремих випадках інфекція може проявляти себе і по іншому, протікаючи в наступних формах:

• бульбашкова, при якій на тілі з’являються не дрібні, а досить великі пухирі, наповнені рідиною.
• Абортивна, при якій немає ні висипань, ні болів.
• Геморагічна, що характеризується присутністю крові в бульбашках.
• Очна форма, при якій уражаються ділянки шкіри біля очей і можливий розвиток кератиту, ириту і глаукоми; при цій формі часто виникають ураження лицьового нерва, паралічі і втрата зору.
• Вушна форма, що приводить до сильних болів в слуховому проході і нерідко – до втрати слуху.
• Менінгоенцефалічна форма, при якій уражаються нервові тканини, оболонка і сам головний мозок. При цій формі виникають галюцинації, атаксія, геміплегія, і вона ж характеризується високою летальністю – понад 60%.
• Гангренозна, що призводить до некрозу тканин в області висипань і подальшого утворення численних рубців на шкірі.

Остання форма найбільш характерна для пацієнтів з імунодефіцитом.
Характерною особливістю оперізуючого лишаю є те, що від рецидиву до рецидиву в одному організмі гострота симптомів поступово знижується. Але при цьому з кожною новою реактивацією вірусу зростає ризик появи ускладнень.

Ускладнення після оперізуючого лишаю

У результаті загострення оперізуючого лишаю в будь-якій формі можливий розвиток декількох серйозних захворювань.

Постгерпетична невралгія

Це больовий синдром, що зберігається протягом довгого часу після зникнення симптомів оперізувального лишаю. Може проявлятися як в постійному болю на місці висипань, так і в підвищеній чутливості ділянок шкіри в уражених місцях.

Поперечний мієліт

У багатьох випадках при цьому ускладненні розвивається частковий або повний руховий параліч.

Також відомі наступні ускладнення при оперізуючому лишаї:

• вірусна пневмонія
• гепатит
• синдром Гійена-Барре
• синдром Рейє
• міокардит
• кератит
• гломерулонефрит
• артрит
• гепатит
• серозний менінгіт
• гостра мієлопатія
• полирадикулоневропатія
• менінгоенцефаліт.

Більшість ускладнень розвиваються у осіб з пригніченим імунітетом або імунодефіцитом, а також у літніх людей, у яких оперізуючий герпес накладається на прояви інших захворювань.

Діагностика оперізуючого лишаю

У медичній практиці оперізуючий лишай діагностують, як правило, при зовнішньому огляді пацієнта при вже виражених зовнішніх симптомах.
При цьому в продромальній фазі оперізуючий лишай легко можна прийняти за багато захворювань зі схожими симптомами – простудні, диспепсичні, вірусні. Нерідко при перших симптомах оперізуючого лишаю помилково діагностують ниркові коліки, гострий апендицит, інфаркт легенів, стенокардію або плеврит. А надалі генералізовану форму хвороби можна сплутати з екземою, простим герпесом або бешиховим запаленням. Тому при подібних ознаках необхідно проводити більш детальну діагностику хвороби. Для цього використовують такі методи:

• мікроскопію – вірус вітряної віспи має досить великі розміри і добре помітний навіть у звичайний світловий мікроскоп.
• Серологічні методи, засновані на визначенні титру імуноглобулінів, специфічних до вірусу Varicella zoster.
• Імунофлюоресцентний метод.
• Культуральний метод вирощування вірусу на поживних середовищах.

Тим не менш, незважаючи на велику кількість способів діагностики, застосовують їх досить рідко – тоді, коли симптоми проявляються особливо сильно, але є сумніви щодо діагнозу.

Лікування оперізувального лишаю: показання, препарати, методи

Лікування оперізувального лишаю повинно вестися у двох напрямках: придушення активності вірусу і ослаблення симптомів. Порядок лікування і набір застосовуваних препаратів повинен призначати тільки лікар, оскільки неправильне самостійне лікування хвороби може бути чревате серйозними ускладненнями у вигляді постгерпетичної невралгії, ниркової недостатності та інших наслідків, у тому числі і летального результату.

З вірусом борються за допомогою спеціальних противірусних препаратів. До них відносяться Ацикловір, Фамцикловір, Валацикловір. Від того, який з цих препаратів вибирається для лікування, залежить і порядок проведення терапії.
Обов’язково слід враховувати, що на відміну від лікування простого герпесу, при боротьбі з оперізувальним лишаєм за допомогою противірусних препаратів неможливо уникнути прояву симптомів. У кращому випадку ці засоби допоможуть скоротити терміни і гостроту прояву симптомів. Основна їх мета – не допустити масового ураження нервових клітин і розвитку постгерпетичної невралгії. Якщо вчасно почати їх прийом, ризик прояву залишкових болів становить не більше 10-15%.

Найбільш ефективним проти вірусу герпесу 3 типу сьогодні вважається Фамвір. Розроблений на основі Ацикловіру – його попередника – він ефективний проти тих штамів вірусів, які виявляються стійкими до ацикловіру. До того ж, в організмі Фамвір дуже швидко і досить повно перетворюється на ацікловіртріфосфат, який блокує дію ферменту, необхідного вірусу для розмноження.

Паралельно з вживанням Ацикловіру приймають вітамінні препарати з підвищеним вмістом вітамінів В1 і В12, а також, у разі необхідності, антибіотики і знеболюючі препарати.

Ацикловір відпускається в аптеках без рецепта, до того ж, досить низька ціна робить його доступним практично для всіх категорій населення. Паралельно з таблетками і розчином для ін’єкцій Ацикловір випускається у вигляді мазей і гелів, якими потрібно змащувати місця висипань.

Валацикловір застосовується за методикою, схожої для Фамвір. При вживанні його в таблетованій формі кількість засвоюваного препарату досягає значень, характерних для Ацикловіру у вигляді ін’єкцій, що дозволяє вважати Валацикловір майже в два рази більш ефективним при боротьбі з Varicella zoster.
При боротьбі з вірусом часто використовують людський імуноглобулін. Зазвичай буває достатньо одноразового його введення в кількості 5-10 мл внутрішньом’язово. Однозначними показаннями до використання імуноглобуліну є застосування кортикостероїдів, цитостатиків, імунодепресантів, а також наявність у хворого ВІЛ або лейкозів.

І навпаки, застосування будь-яких іммуносупрессірующіх препаратів в період лікування оперізуючого лишаю повинно бути припинене.

При симптоматичному лікуванні в першу чергу доводиться боротися з больовими відчуттями і сверблячкою. Для цього використовують різні болезаспокійливі препарати типу пенталгіну або баралгіну, а також такі сильні засоби, як транквілізатори і ненаркотичні анальгетики типу Ібупрофену, Напроксену, Кетопрофену, Кеторолаку і Декскетопрофену. Лише в особливо важких випадках доводиться використовувати наркотики, новокаїн, спеціальні блокади і діатермію.

При гангренозній формі оперізуючого лишаю слід приймати антибіотики з антистафілококовим ефектом: рифампіцин, гентаміцин, еритроміцин, оксацилін. Також добре зарекомендували себе мазі з антибіотиками – тетрациклінова і ерітроміцінова.

В особливо важких випадках може бути призначено введення 15 мг / кг на добу рибавірину внутрішньовенно.

У деяких випадках при лікуванні оперізуючого лишаю необхідно застосовувати антиконвульсанти. Особливо часто виникає така потреба при лікуванні хворих на епілепсію. Тут застосовують такі засоби, як прегабалін і габапентин.

Категорично заборонено вживання кортикостероїдів під час загострення оперізуючого лишаю. Незважаючи на те, що ці речовини здатні зменшувати запалення і свербіж, вони знижують імунітет, відкриваючи вірусу герпесу 3 типу дорогу до багатьох тканин організму, в тому числі і до нервової.

Також неприпустимо опромінення ультрафіолетовим світлом хворого лишаєм. Якщо під прямою дією ультрафіолету вірус гине, то перебуваючи в організмі він, навпаки, підсилює свою активність. У результаті симптоми лишаю і ускладнення після його рецидиву можуть бути значно серйознішими.

Однак при такому складному, серйозному і досить дорогому лікуванні профілактика рецидиву оперізуючого лишаю не є надто вже складною справою.

Профілактика розвитку оперізуючого лишаю

Специфіка профілактичних заходів щодо захисту організму від оперізуючого лишаю полягає в тому, що тут не йдеться про захист від вірусу – сам Varicella zoster вже знаходиться в організмі, і завдання людини – не дати вірусу можливості в черговий раз проявити себе.

Для цього гарні всі способи підтримки імунітету.

Вітамінна підтримка організму

Особливо важливі тут вітаміни А, Е, С і Р, що підтримують імунну систему і забезпечують нормальну роботу всіх її компонентів, в тому числі і антитіл до вірусу герпесу. Ці вітаміни містяться у великих кількостях у свіжих овочах, фруктах, ягодах, горіхах, а також у субпродуктах. В період року, коли відповідні продукти стають дефіцитними, слід допомагати організму спеціальними мультивітамінними препаратами.

Здоровий спосіб життя

Він включає в себе загартування, велику кількість руху, регулярні фізичні вправи, захист від стресу, нормальну кількість сну, відсутність перевтоми на роботі, свіже повітря, відмову від куріння, алкоголю та наркотиків. При цьому необхідно уникати частих переохолоджень, перегрівів або надмірних фізичних навантажень, характерних для великого спорту, оскільки вони також послаблюють організм і разом з ним – імунну систему.

Серйозне ставлення до будь-яких соматичних захворювань

Не важливо, грип це, розлад шлунку або спортивна травма: при безвідповідальному ставленні до них організм буде витрачати на боротьбу з цими хворобами велику кількість сил, виснажуючи імунну систему. У результаті на захист від вірусу вітряної віспи у організму вже не залишиться сил, і з великою ймовірністю оперізуючий лишай (втім, як і інші хвороби) може себе проявити.

Застосування спеціальних вакцин при придушенні імунітету

Імуносупресія може бути викликана як природними причинами – вірусами імунодефіциту, наприклад – так і штучними процедурами, необхідними при проведенні різних видів лікування. У цьому випадку організму необхідна або підтримка противірусними препаратами типу того ж Фамвір, або регулярне введення спеціальної сироватки проти вірусу Herpes zoster. Якому з цих варіантів віддати перевагу, повинен вирішити тільки лікар.

У кожному разі, з вірусом вітряної віспи і постійним ризиком рецидиву оперізуючого лишаю живе велика кількість людей у світі. І ті з них, хто уважно ставиться до свого здоров’я, можуть зовсім ніколи не згадувати про цю хворобу і відчувати себе вільними від неї все життя.